Діти війни. Дніпропетровщина. Ганьба та сльози

Переселенці в багатьох селищах Дніпропетровщини практично ізольовані від світу. Роздягнуті діти, голодні матері, котрі прохають їжу, хворі старі.

Декілька тижнів я працював з компанією “Rich”, партнером комісаріату ООН, об’їхав багато сіл та маленьких містечок. Я дивувався з місцевих дніпропетровьких “див”, де владу знову беруть до своїх брудних рук прибічники Януковича і опозиційного блоку. В багатьох селах людям навіть ніхто не каже, що існує дуже багато волонтерських організацій, до яких можна звернутися за допомогою.

Голови районних та селищних рад навіть не знають та не бажають знати кількість переселенців у своїх містах та селах, а деякі приписують “мертві душі”, щоб отримувати в майбутньому фінансову допомогу від міжнародних фондів. Це ганьба! Особливо місто Чаплине, Нікополь, юр’ївський район, васильківський район!
В приклад хочу привести вам історію сім’ї з селища Кочережки, котра переїхала з Донецька пів року тому. У малого Іллі психологічні проблеми, які ніхто не вирішує. Він уявляє собі, що перебуває на війні. При першій нашій зустрічі він запитав, де стоїть мій танк і чому я без зброї. Звісно, я відповів йому, що війна була «несправжня» і вже закінчилася…

Я подарував діточкам печиво, цукерки та їжу, а чарівна волонтерка Ангела з Дніпропетровщини подарувала нові іграшки, побутову хімію на що Ілля запитав, чи часом не привезли ми йому пістолет. “Ні, Ілля, ми хочемо, щоб в твоєму домі ніколи не було війни!”. “Добре, тоді наступного разу привезіть машинку”,- відповів малий. Бабуся Іллі сліпа, мати майже сліпа, бо на лікування у сім’ї немає коштів. Один старий дід тягне всю родину. Він ловить рибу на річці Самарі та міняє її на харчі…

Ще у мене велика проблема з матусею двох діточок з Царичанки (саме ця сім’я прохала у мене їжу), молода господиня Вікторія дуже важко хворіє, у неї перелом стегна. Вікторії потрібна складна операція, може Ви знаєте куди звернутися за допомогою?

Всім дітям, котрі прохали про допомогу, я вже допоміг. Я переказав поштою ліки, їжу, іграшки та одяг. Все це я зробив за свій кошт та за допомогою моїх друзів з усього українського світу. Прошу зазначити, що всі мої дослідження зроблені особисто та до досліджень компанії «Rich», комісаріату ООН не мають ніякого відношення.

Чекаю дзвінків від бажаючих надати допомогу малечі: +38 099 140 50 29. liberiliberati@gmail.com

З пошаною, керівник спілки Liberi Liberati Максим Потапчук.

Cлава Україні!

EMPR надає інформаційну підтримку спілці Liberi Liberati та її керівнику Максиму Потапчуку