Отже, президент України Володимир Зеленський ступив на землю Сполучених штатів Америки. Яких результатів нам очікувати від зустрічі Зеленського з президентом США?
Кажуть, що думок на планеті рівно стільки ж, скільки й людей. І, ймовірно, стільки ж ми зможемо почути й прогнозів. У західних ЗМІ вже звучать не надто приємні думки щодо реальних результатів цієї зустрічі.
Що ж, Росії і справді вдалося надати Західному світові новий привід для занепокоєння. І в даному випадку чи варто одному з найбільш глобальних світових лідерів думати про користь якоїсь навколоєвропейської країни та ще й на іншому континенті?
Давайте на хвилину спробуємо відволіктися від інтересів України…
Світ уважно стежить за подіями в Афганістані. І питання зброї й техніки, яку США залишили там, всерйоз турбує західний світ. Але – не тільки західний. Як ви думаєте, чому міністр оборони РФ Сергій Шойгу, згадавши про американському зброю, залишену новій афганській владі, порівняв її обсяг із обсягом озброєння української армії?
В українських соцмережах вже чути думки про те, що «якби США цей обсяг зброї віддали Україні, Росія не посміла б продовжувати агресію».
«Зрада» інтересів України? США нас покинули? Зеленський недосвідчений, а президент США напередодні відклав зустріч …
Одну хвилину.
Що стосується Шойгу – його слова лише підкреслюють тезу про серйозність ставлення Кремля до поточної протидії української армії російським провокаціям, тобто – до збройного стримування агресії Росії на українському Донбасі. І ще – про підвищену увагу РФ до «талібського» питання. Навряд чи хтось із впливових російських політиків всерйоз вірить обіцянкам лідерів Талібану.
Захід знову стурбований, це правда. Але проблема талібів і Європи – швидше за все же гуманітарна. Нова хвиля біженців – це зовсім не нова війна. А от щодо Росії – так званий «Новий Афганістан» із американською зброєю – зовсім поруч. І – так, цієї зброї у афганців тепер навіть більше, ніж у України. І протиставити цій зброї Росії зараз майже нічого.
Що ж стосується України – так, НАТО не поспішає прикрити нас сьогодні в повній мірі. Так, допомога і підтримка з боку США могла б бути і більшою. Так, Європа любить говорити про гуманність і мир, при цьому розраховуючи власну вигоду і чітко визначаючи можливі втрати.
Це всього лише прагматичність і доцільність, панове.
І все ж-таки. Ті, хто любить прогнозувати, стверджують, що переговори Зеленського і Байдена будуть замкнуті на 3 питаннях – війна на Донбасі, «Північний потік» і чергове «домашнє завдання», яке має наблизити Україну до вступу в НАТО.
Тепер по порядку.
Що стосується останнього – «США підтримують зусилля Зеленського по боротьбі з корупцією і проведення реформ» – цей прозорий натяк опублікований в розкладі американського лідера, опублікованого прес-службою Білого дому.
Що стосується NS2 – енергетична безпека також в числі обговорюваних президентами двох країн питань. Нагадаю, що так би мовити, куратором від Байдена по «Північному потоку» сьогодні є «яструб» Амос Хохштейн. І йому куди ближче довгострокова перспектива стримування Росії, ніж теперішня вигода Німеччини.
Що стосується війни на Донбасі – позиція США відома, як і в випадку з Кримом. І це ж стосується американськоготрактування так званої «Формули Штайнмаєра».
Багато з тих, хто зустрічався з Зеленським протягом двох останніх років, відзначають, що український президент «дуже швидко вчиться».
І останнє. Зустріч дійсно відкладена. Всього лише на один день.
Така реальність.
І ще. Давайте згадаємо нещодавню евакуацію з Кабула. Це зробили ми. Українці.
Байден не може не розуміти, що Україна – це та країна, яка вміє дивувати весь світ. І при цьому – дивувати приємно.
Андріа Лорткіпанідзе,
Інформаційно-аналітичний центр національної безпеки України спеціально для Ukraine Front Lines
Стаття також доступна англійською мовою.
Tags: Зеленський
