Відносини між Україною та Великою Британією завжди набували відтінку легкої британської прохолоди, якою, втім, славиться цей стародавній острів.
Після початку російської окупації українського півострова Крим і початку збройної агресії РФ на Сході України, Британія незмінно заявляла про підтримку суверенітету і територіальної цілісності України.
І українці бачили цю підтримку – не на словах. Згадаймо хоча б майбутню передачу Україні двох протимінних кораблів класу Sandown, виведених зі складу Королівського військово-морського флоту, але цілком придатних для оборони. Або незмінну позицію Туманного Альбіону щодо українського Криму, яку Британія підтвердила, взявши участь в Кримській платформі.
Символічно, що в рамках цієї дипломатичної ініціативи України установчий саміт був проведений 23 серпня поточного року, а вже 24 серпня Україна та Великобританія на рівні заступника Міністра оборони Олександра Носова і Міністра оборонних закупівель Джеремі Квіна узгодили перехід до практичної площини виконання Меморандуму про реалізацію проектів морського партнерства між консорціумом промисловості Сполученого Королівства і ВМС України, який був підписаний в Одесі 21 червня 2021 року.
Міністерство оборони України повідомило, що в рамках цього документа передбачено спільне проектування і будівництво в Україні та Великобританії військових кораблів, а також будівництво інфраструктури Військово-морських Сил України на загальну суму 1,7 млрд. фунтів стерлінгів.
І, хоча реалізація цього масштабного україно-британського проекту почнеться тільки після того, як між урядами обох країн буде підписано так звану «Рамкову угоду», посольство Великобританії в Україні вже назвало документ «наступним кроком у розвитку двостороннього співробітництва між Україною та Сполученим Королівством для зміцнення українського флоту, який стикається з постійною небезпекою в Чорному і Азовському морях».
І знову символічно, що документ був підписаний саме на борту британського есмінця HMS DEFENDER.
Згадаймо нині, на жаль, уже покійного першого голову Служби безпеки України. Євген Марчук очолював українське Міністерство оборони в 2003-2004 роках, і багато в чому саме завдяки його впливу і професіоналізму провалилася спроба Росії захопити український острів Тузла.
Так от він, людина, яка свого часу мала всі шанси зайняти пост президента України, назвав історію з британським есмінцем «Дефендер», що трапилася неподалік від мису Фіолент в Чорному морі 23 червня 2021 року «актом відкритої підтримки України» з боку Великобританії. Хіба такий акт теж не є символічним?
Звертаючись до країн НАТО з критикою «неактивної» позиції західних країн стосовно агресивної політики Путіна щодо Києва, Євген Марчук зазначив: «Куди ви зайшли такою ліберальною політикою по відношенню до Росії? Диявола необхідно загнати в стійло».
Подальша співпраця України і Великої Британії має показати всьому світу приклад справжньої взаємодії.
Адже загнати Путіна «в стійло» набагато легше спільними зусиллями.
Андриа Лорткіпанідзе,
Інформаційно-аналітичний центр національної безпеки України спеціально для Ukraine Front Lines
Стаття доступна також англійською мовою.
